Відображення результатів інвентаризації основних засобів

Податковий аспект.

Законом про оподаткування прибутку виявлення надлишків прирівнюється до операцій безоплатного отримання активів. Податкові наслідки такого «отримання» доволі абсурдні: валові доходи виникають, але валові витрати при використанні цих активів не констатуються. А якщо цей актив — об'єкт основних засобів, то «податкова» амортизація не нараховується. Отже, у разі продажу таких активів валові витрати не визнаються, зате валові доходи нараховуються повторно. Таким чином, виходить, що платник податку на прибуток у разі виявлення надлишків і подальшого їх продажу сплачує цей податок у подвійному розмірі.

Щодо нестач у пп. 8.4.8 Закону про оподаткування прибутку зазначено, що у разі ліквідації (та інших випадків до яких цей пункт зараховує й викрадення об’єкта), платник податку в поточному звітному періоді:

  1. збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1, при цьому вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля;
  2. не змінює балансову вартість груп 2, 3 і 4 стосовно основних фондів цих груп».

Компенсація винною особою таких втрат збільшує валові доходи підприємства згідно з вимогами пп. 8.4.9:

  1. збільшує валовий дохід на суму компенсації за основні фонди групи 1;
  2. зменшує балансову вартість відповідної групи основних фондів на суму компенсації за основні фонди груп 2, 3 і 4».

При цьому податкові зобов'язання з ПДВ нараховуються на суму компенсації, але не нижче балансової вартості втрачених об'єктів.

Виявлені нестачі не можна зараховувати до валових витрат, оскільки вони не підпадають під їх визначення за п. 5.1 Закону про оподаткування прибутку через відсутність при цьому витрат у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Бухгалтерський аспект.

Як відомо, у бухгалтерському обліку повинна відображатися правдива, повна та неупереджена інформація. Отже, при виявленні надлишків констатуються доходи, при виявленні нестач — витрати. Це пояснюється тим, що оприбуткування надлишків збільшує масу нетто-активів, а отже, при цьому зростає власний капітал підприємства. Щодо виявлення нестач, то в цьому разі підприємство справді втрачає, тож і витрати у зв'язку з цим визнаються.

Питання лише у процедурі бухгалтерського відображення таких операцій. А саме: як відображати надлишки — через дохідно-результатні рахунки чи, можливо, достатньо провести їх через рахунок 425 «Інший додатковий капітал». Єдиної думки з цього приводу немає, у ПБО 7 конкретних вказівок теж не міститься. Отже, пропонуємо два варіанти відображення надлишків.

Залишається з'ясувати, які рахунки використовувати при відображенні надлишків і нестач. Автор вважає, що надлишки і нестачі таких активів, як основні засоби, є надзвичайними подіями для будь-яких підприємств, оскільки нестача чи надлишок — це подія, яка жодним із підприємств не планується, не очікується, не повторюється періодично (і т. д. — див. визначення терміна «надзвичайна подія»). Розуміючи, що з такою думкою можуть погодитися не всі читачі, у прикладах ми залишаємо можливість вибору.

Оприбуткування виявлених надлишків.

Таблиця 9.1.1

Перший варіант

Зміст операції Обороти за рахунками
Основні господарські операції Операції розрахунків за податками Сума
Д-т К-т Д-т К-т
1. Оприбутковано виявлені надлишки за справедливою вартістю об'єкта. 10 719 (752) 10000
2. Оцінені за справедливою вартістю надлишки визнано доходом звітного періоду. 719 (752) 793 (794) 10000
3 Визначено фінансовий результат (прибуток). 793 (794) 441 10000

Таблиця 9.1.1

Другий варіант

Зміст операції Обороти за рахунками
Основні господарські операції Операції розрахунків за податками Сума
Д-т К-т Д-т К-т
1. Оприбутковано виявлені надлишки за справедливою вартістю об'єкта. 10 425 10000
2. Излишки признаються доходом отчетного периода 425 745, 746 10000

Відображення нестач.

З тих міркувань, що при виявленні нестач таких активів, як основні засоби, не встановити винну особу просто неможливо (оскільки за кожен інвентарний об'єкт завжди відповідає та чи інша посадова особа, за якою закріплюється матеріальна відповідальність), ми вирішили, що достатньо буде показати тільки таку схему проведень, де відповідальна (винна) особа компенсує підприємству такі втрати.

Таблиця 9.2.1

Зміст операції Обороти за рахунками
Основні господарські операції Операції розрахунків за податками Сума
Д-т К-т Д-т К-т
1. Списано об'єкт в частині його зношення. 131 10 6000
2. Списано об'єкт в частині його залишкової вартості 976 10 4000
3. Винній особі пред'явлено рахунок на суму втрат плюс ПДВ. (Сума компенсації разом із ПДВ становить: 4000 х 1,2 = 4800.) 375 716 (752) 4800
4. Нараховано ПДВ. (Проведення одночасне з проведенням 3.) 716 641 800
5. Суму нарахованої компенсації визнано доходом звітного періоду. 716 (752) 793 (794) 4000
6. Витрати, понесені у зв'язку з нестачею, списуються на зменшення доходів. 793 (704) 976 4000
7. Погашення заборгованості винною особою шляхом: Частками, поступово,
а) внесення коштів до каси 301 375 до повного
б) утримання із зарплати 661 375 погашення боргу.

У результаті здійснених таким чином операцій підприємство не зазнає збитків і фактично не отримує доходів. Адже і за дебетом, і за кредитом рахунка фінансових результатів (793) проходять однакові суми.

методология бухгалтерского учета