Стандарти до стандартів

З виходом Методичних рекомендацій щодо бухгалтерського обліку основних засобів1, стало очевидним, що в Мінфіні почалася робота над „стандартами до стандартів”. За цими рекомендаціями неминуче послідують і рекомендації щодо обліку запасів, і щодо обліку доходів, витрат тощо. І хоча методрекомендації – це лише рекомендації, тобто документ, що не встановлює жорстких правил, дотримуватись їх будуть усі. По-перше, тому що у нас історично склалася така традиція – беззаперечно виконувати усе, що виходить у друкованому вигляді. По-друге, тому що в даному випадку це буде неважко: в методрекомендаціях щодо обліку основних засобів немає нічого такого, що могло б викликати протест. Усі проведення для бухгалтера звичні, загальновідомі, а текст лише повторює все, вже одного разу сказане (див. ПБО 7 „Основні засоби”). Щоправда, з деякими доповненнями.

Рекомендації містять такі основні розділи:

  • облік капітальних інвестицій
  • облік надходження ОЗ
  • облік амортизації ОЗ
  • облік ремонту та поліпшення ОЗ
  • переоцінка та зменшення корисності ОЗ
  • облік ОЗ в оренді
  • облік вибуття ОЗ.

Отже, йдеться про облік надходження основних засобів, їх перебування на балансі та облік їх вибуття. Список здається вичерпним. Чого не вистачає – можливо, згодом вдасться з’ясувати. В додатку наводяться загальні бухгалтерські проведення, якими рекомендується відображати відповідні цьому списку операції.

Облік капітальних інвестицій в основні засоби.

З перших рядків видно, що нічого нового бухгалтеру на цій ділянці обліку не відкривається: роз’яснення починаються з того, що витрати на придбання (будівництво, виготовлення) основних засобів – це капітальні інвестиції, і що лише після введення в експлуатацію готового об’єкта сума цих витрат складатиме його первісну вартість.

Далі йде далеко не вичерпний перелік можливих статей витрат, що названо не статтями, а чомусь „напрямками витрат”. Негарно чіплятися до слова, однак і втриматись важко – надто непрофесійно виглядає цей, з дозволу сказати, термін.

А ще (чіплятися, то вже чіплятися!) з останнього пункту даного переліку випливає, що облік робіт – не є облік витрат. Досі всі ми знали, що витрати це: або витрати на придбання (чогось), або витрати на ведення певних робіт (щоб створити щось). Як розуміти пункт „Інші капітальні роботи і затрати”, невідомо. Бо професійною мовою це має звучати так: „Інші капітальні витрати”.

Наступне речення остаточно збиває з пантелику. Цитата: „Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться у розрізі затрат на зазначені роботи (витрати)2 окремо за об’єктами інвестицій”. Отже, можна читати й так: у розрізі затрат на зазначені витрати. No comments.

І подібними перлами усипано аж до пункту 53, – останнього у розділі про облік капітальних інвестицій. Та оскільки чистити словесні завали є справа невдячна, краще перейти до аналізу запропонованих Рекомендаціями проведень.

В додатку до Рекомендацій немає готових схем бухгалтерських проведень, що давали б цілісне уявлення про відображення в обліку тих чи інших операцій. А є лише кореспонденція рахунків, яка допоможе будь-кому ці схеми скласти у разі потреби. Отже, спробуємо скласти деякі схеми з тих проведень, що запропоновані для відображення капітальних інвестицій.

1. Придбання устаткування, що потребує монтажу.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. При надходженні від постачальника:
1.1. Вартість устаткування 205 63 20000
1.2. ПДВ 641 63 4000
2. Передача устаткування до монтажу 15 205 20000
3. Витрати на монтажні роботи 15 13, 20, 22, 65, 66 та інші 5000
4. Введення змонтованого об’єкта в експлуатацію 10 15 25000

2. Придбання устаткування, що не потребує монтажу.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. При надходженні від постачальника:
1.1. Вартість устаткування 15 63 20000
1.2. ПДВ 641 63 4000
2. Введення об’єкта в експлуатацію 10 15 20000

3. Будівництво підрядним способом.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. Рахунки до сплати підрядникам та проектним організаціям:
1.1. Витрати 15 63 20000
1.2. ПДВ 641 63 4000
2. Введення об’єкта в експлуатацію 10 15 20000

4. Отримання ОЗ безкоштовно.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. Рахунки до сплати:
1.1 Витрати на транспортування і монтаж 15 685 5000
1.2. ПДВ 641 685 1000
2. Оцінка безкоштовно отриманого об’єкта до рівня справедливої вартості (враховуючи витрати на транспортування і монтаж) 15 424 15000
3. Введення об’єкта в експлуатацію 10 15 20000

5. Витрати на будівництво об’єкта господарським способом.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. Матеріали 15 205 3500
2. Послуги допоміжних виробництв 15 23 500
3. Оплата праці робітників, зайнятих у будівництві 15 66 5200
4. Страхові збори 15 65 1600
5. Використання машин і механізмів сторонніх організацій на об’єкті будівництва 15 685 3000
6. ПДВ в рахунках за послуги сторонніх організацій 641 685 600
7. Введення об’єкта в експлуатацію 10 15 13800

6. Поліпшення (реконструкція, модернізація, добудова, дообладнання) об’єкта ОЗ підрядним способом.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. Рахунки до сплати підрядникам та проектним організаціям:
1.1. Витрати 15 63 12000
1.2. ПДВ 641 63 2400
2. Витрати на поліпшення (реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання) додаються до первісної вартості об’єкта 10 15 12000

Витрати на реконструкцію та модернізацію об’єкта оренди підрядним способом відображається за аналогічною схемою. Очевидно, що й витрати на роботи з поліпшення (реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання) об’єкта ОЗ господарським способом відображаються аналогічно тому, як відображаються витрати на будівництво такого об’єкта.

Це все з тих проведень, що рекомендуються МФУ для відображення капітальних інвестицій у придбання (створення) основних засобів. Здавалося б, Рекомендаціями не враховано відображення у складі капітальних інвестицій авансів, виданих забудовниками підрядникам, адже у п.15 ПБО 2 „Баланс” прямо вказується, що такі аванси мають бути відображеними по статті „Незавершене будівництво”. Однак помилки тут немає. Річ у тім, що ПБО 2 – це стандарт щодо складання звітності (а саме балансу) і обліку стосуються лише опосередковано. Тобто, відображати щось за визначеною стандартом статтею балансу, не означає відображати це на одному рахунку. Стаття, як правило, включає сальдо за декількома рахунками. І стаття „Незавершене будівництво” – не виняток. Вона включає і сальдо за рахунком 15 (причому, усі його субрахунки), і сальдо за рахунком „Довгострокові аванси видані” в частині, що становить суму авансів, виданих забудовником підрядникам.3 Якщо аванс видано підряднику на термін, що не перевищує дванадцять місяців, то його сума, що врахована на рахунку поточних зобов’язань 371 „Аванси видані”, очевидно, теж у балансовому звіті повинна приєднатися до статті „Незавершене будівництво”.

Облік надходження основних засобів.

Відображення операцій з надходження основних засобів було показано в схемах 1 – 5 розділу „Облік капітальних інвестицій в основні засоби”. Зокрема, це проведення Дт10 Кт15, що відображає введення об’єкта в експлуатацію. В обліку надходження основних засобів відрізняються лише проведення, якими відображаються капітальні інвестиції. Тому розглянемо лише невраховані у попередньому розділі випадки надходження основних засобів.

7. Отримання від учасника (засновника) підприємства об’єкта ОЗ, готового до експлуатації.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. Оприбуткування внесеного учасником об’єкта ОЗ за погодженою з іншими учасниками вартістю 10 46 20000

8. Безкоштовне отримання об’єкта ОЗ, готового до експлуатації.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. Оприбуткування безкоштовно отриманого об’єкта 10 424 20000

9. Оприбуткування раніше не врахованих на балансі ОЗ.

Очевидно, що в даному випадку йдеться про об’єкти, виявлені в результаті інвентаризації.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. Оприбуткування об’єкта, раніше не врахованого на балансі 10 746 20000

10. Виправлення помилок, допущених при оприбуткуванні активів.

10.1. Якщо активи були зараховані до МШП і утримувалися на складі.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. Переведення до складу МНМА активів, які раніше вважалися МШП і утримувалися на складі 112 22 10000

10.2. Якщо активи були зараховані до МШП і вже передані в експлуатацію.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. Оприбуткування як МНМА активів, які раніше вважалися МШП і були передані в експлуатацію4 106 74 10000

Облік амортизації основних засобів.

Вибір рахунка, в дебет якого кореспондується нарахована сума амортизації, залежить від того, з якою метою той чи інший об’єкт експлуатується.

11. Нарахування амортизації.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. Амортизація об’єктів виробничого призначення (включно з об’єктами, що надійшли на умовах фінансової оренди) 23 (91) 131 3000
2. Амортизація об’єктів, переданих у фінансову оренду 949 131 500
3. Амортизація об’єктів, що експлуатуються з метою збуту продукції 93 131 1500
4. Амортизація об’єктів загальногосподарського призначення 92 131 2000
5. Амортизація об’єктів житлово-комунального або соціально-культурного призначення 949 131 1000

Облік ремонту та поліпшення основних засобів.

Згідно з ЗУ про оподаткування прибутку, і ремонт, і реконструкція і модернізація є видами поліпшень.5 Згідно з бухгалтерськими стандартами, ремонт не є поліпшенням, оскільки ремонт не додає об’єкту якихось нових якостей, а лише допомагає підтримати його у робочому стані. Відповідно, витрати на ремонт відносяться до витрат звітного періоду, а витрати на поліпшення – до капітальних витрат з подальшим віднесенням цих сум на збільшення вартості основних засобів, поліпшення яких проводилося. Докладно про те, чим відрізняється ремонт від поліпшення, розглянуто в спеціальному додатку ДК.6 А в цьому разі достатньо обмежитися визначеннями термінів.

Модернізація обладнання – удосконалення конструкції, яке забезпечує підвищення продуктивності об’єкта, що модернізується, сприяє розширенню його технологічних можливостей до рівня сучасних технічних і технологічних вимог, досягненню економії ресурсів, поліпшенню умов праці. Полягає у порівняно незначних змінах конструкції робочих механізмів, машин, установок та іншого обладнання, а також у відносно незначній зміні матеріалів і методів обробки.

Реконструкція виробництва – комплекс заходів щодо збільшення виробничих потужностей, підвищення продуктивності праці, технічного рівня виробництва з метою збільшення випуску продукції, зниження її собівартості при найменших затратах матеріальних і грошових ресурсів на одиницю введеної потужності.7

Ремонт основних засобів – часткове відновлення окремих об’єктів для підтримки їх у робочому стані.

Якщо спробувати звести усі наведені визначення в одне коротке, то стане зрозумілим, що модернізація стосується обладнання (машин, устаткування), реконструкція – підприємства загалом або його виробничих підрозділів (цехів, дільниць), а ремонт – кожного окремого об’єкта чи його складової.

12. Облік витрат на ремонт та технічне обслуговування основних засобів.

Так само як і в обліку амортизації, в обліку витрат на ремонт та технічне обслуговування основних засобів вибір рахунка, в дебет якого кореспондується сума витрат на ремонт, залежить від того, з якою метою той чи інший об’єкт експлуатується

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. Витрати на ремонт (технічне обслуговування) об’єктів ОЗ, які експлуатуються у виробництві 23 (91) 20, 65, 66 та ін. 4000
2. Витрати на ремонт (технічне обслуговування) об’єктів ОЗ, які експлуатуються з метою збуту продукції 93 20, 65, 66 та ін. 1500
3. Витрати на ремонт (технічне обслуговування) об’єктів загальногосподарського призначення 92 20, 65, 66 та ін. 2500
4. Витрати на ремонт (технічне обслуговування) об’єктів житлово-комунального або соціально-культурного призначення 949 20, 65, 66 та ін. 3000

13. Облік витрат на поліпшення.

Облік витрат на поліпшення (реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання) об’єктів основних засобів показано в розділі про облік капітальних інвестицій в основні засоби (див. вище схему 6).

Облік операцій з переоцінки основних засобів.

Облік операцій з переоцінки основних засобів за ПБО 7 дуже громіздкий. Чому так сталося, автор докладно розповідала у спеціальному додатку ДК. Якщо сказати коротко – це наслідок нерозуміння того, що у міжнародній практиці такий облік переоцінок має сенс тому, що це пов’язано з діючою в тих країнах системою оподаткування.8 У нас же система оподаткування настільки відірвана від системи бухгалтерського обліку, що переймати цей „міжнародний” досвід в частині обліку переоцінок просто безумство. Адже в діючих податкових умовах нам ніщо не заважає зробити облік переоцінки основних засобів дуже простим. А саме: у разі дооцінки – проводити збільшення додаткового капіталу, у разі уцінки – його зменшення; у разі вибуття переоціненого об’єкта – залишок його переоцінки, зазначений в інвентарній картці, перенести на рахунок 44. Та на жаль, це лише побажання, тому повернімось до методології, яку прописують нам національні стандарти і означені Методрекомендації.

14. Відображення результатів дооцінки основних засобів.

Якщо переоцінка об’єкта здійснюється уперше (або за умови, що всі попередні дооцінки нейтралізовано еквівалентними уцінками), то в разі дооцінки суму збільшення його балансової вартості слід зараховувати до складу додаткового капіталу, а в разі уцінки аналогічну суму зменшення – до складу витрат звітного періоду.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. Дооцінка залишкової вартості об’єкта 10 423 2000
2. Дооцінка зношення 423 131 500

15. Відображення результатів уцінки основних засобів, раніше не дооцінюваних.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. Уцінка в частині зношення 131 10 500
2. Уцінка в частині залишкової вартості 975 10 2000

16. Відображення результатів уцінки основних засобів, раніше дооцінених.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. Уцінка в частині зношення 131 10 500
2. Уцінка в частині залишкової вартості, в межах суми попередніх дооцінок 423 10 1700
3. Перевищення уцінки залишкової вартості об’єкта над його попередніми дооцінками 975 10 300

17. Відображення результатів дооцінки основних засобів, раніше уцінених.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. Дооцінка в частині зношення 10 131 500
2. Дооцінка в частині залишкової вартості, в межах суми попередніх дооцінок, включених раніше до складу витрат 10 746 1700
3. Перевищення суми дооцінки залишкової вартості об’єкта над сумою його попередніх уцінок, включених раніше до складу витрат 10 423 300

18. Облік операцій з переоцінки об’єктів незавершеного будівництва.

18.1. Дооцінка об’єкта НЗБ, який раніше не уцінювався.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. На суму дооцінки 15 423 2000

18.2. Уцінка об’єкта НЗБ, який раніше не до оцінювався.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. На суму уцінки 975 15 2000

18.3. Дооцінка раніше уціненого об’єкта НЗБ.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. Дооцінка в межах попередніх уцінок 15 746 1500
2. Перевищення суми до оцінки над сумою попередніх уцінок 15 423 500

18.4. Уцінка раніше дооціненого об’єкта НЗБ.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. Уцінка в межах попередніх дооцінок 423 10 1500
2. Перевищення суми уцінки над сумами попередніх дооцінок 975 10 500

У подальшому, при введенні дооціненого об’єкта в експлуатацію, сальдо дооцінки заноситься до аналітичного реєстру обліку ОЗ. Ця сума, при остаточному вибутті об’єкта з балансу, буде відображена на рахунку 44 „Нерозподілений прибуток (непокриті збитки) в кореспонденції з рахунком 423 „Дооцінка активів”.

19. Втрати та відновлення корисності основних засобів.

19.1. Втрати від зменшення корисності основних засобів.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. На суму визнаних втрат 975 131 2000

19.2. Відновлення корисності основних засобів.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. На суму відновлення (вона дорівнює сумі раніше списаних витрат від зменшення корисності) після усунення причин попереднього зменшення корисності 131 746 2000

Облік вибуття основних засобів.

На жаль, в Методрекомендаціях вибуття основних засобів представлено лише як вибуття у зв’язку з повною ліквідацією об’єктів або у зв’язку з їх демонтажем. Вибуття у зв’язку з продажем, не представлено. Як і вибуття у зв’язку з передачею основних засобів до статутного капіталу інших підприємств, безкоштовною передачею іншим підприємствам, або через виявлення нестачі при інвентаризації.

20. Ліквідація основних засобів.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. Ліквідований об’єкт списано в частині залишкової вартості 976 10 5000
2. Ліквідований об’єкт списано в частині зношення 131 10 1500

21. Демонтаж об’єкта основних засобів.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. Витрати на оплату праці 976 661 3000
2. Витрати на сплату соціальних зборів 976 65 900
3. Витрати на оплату робіт сторонньої організації – підрядника 976 685 1000
4. ПДВ в рахунках підрядника 641 685 200
5. Оприбуткування ТМЦ, одержаних в результаті ліквідації об’єкта 20 746 4900

У зв’язку з тим, що проведення, якими повинно відображатися вибуття основних засобів у разі: продажу, безкоштовної передачі, передачі до статутного капіталу інших підприємств, а також нестачі, в Методрекомендаціях не представлено, автору нічого не залишається як самостійно заповнити цю методичну прогалину.

22. Вибуття основних засобів у зв’язку з їх продажем.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. Пред’явлено покупцеві рахунок до сплати 361 742 100800
2. ПДВ 742 641 16800
3. Об’єкт списано в реалізацію за залишковою (балансовою) вартістю 972 10 70000
4. Списано суму зношення об’єкта 131 10 10000
5. Дохід від продажу об’єкта визнано доходом звітного періоду 742 793 84000
6. Собівартість реалізованого об’єкта списано на зменшення доходів звітного періоду 793 972 70000
7. Отримано оплату від покупця 311 361 100800

23. Вибуття основних засобів у зв’язку з безкоштовною їх передачею.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. Списання об’єкта з балансу:
1.1. Передано об’єкт новому власникові (за балансовою вартістю) 377 10 40000
1.2. Списано суму зношення об’єкта, що передається 131 10 30000
2. Утворення збитків від безкоштовної передачі:
2.1. ПДВ, нарахований виходячи зі звичайної ціни (звичайна ціна у даному разі балансова вартість) 377 641 8000
2.2. Збитки від безкоштовної передачі 442 377 48000

24. Вибуття основних засобів у зв’язку з передачею їх до статутного капіталу іншого підприємства.

24.1. Якщо справедлива вартість об’єкта – предмета внесення є вищою за його вартість, зазначену у балансі засновника.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. Передано об’єкт на баланс емітента (списується за балансовою вартістю) 141 10 75000
2. Списано суму зношення об’єкта, що передається 131 10 20000
3. Різниця між справедливою (балансовою) і залишковою вартостями переданого об’єкта визнається доходом звітного періоду 141 723 5000

24.2. Якщо справедлива вартість об’єкта – предмета внесення є нижчою за його вартість, зазначену у балансі засновника.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. Передано об’єкт на баланс емітента:
1.1. На суму справедливої вартості об’єкта 141 10 80000
1.2. На суму різниці між балансовою і справедливою вартістю об’єкта 963 10 5000
2. Списано суму зношення об’єкта, що передається 131 10 10000

25. Відображення нестач основних засобів, виявлених в результаті інвентаризації.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. Списано об’єкт в частині його зношення 131 10 6000
2. Списано об’єкт в частині його залишкової вартості 976 10 4000
3. Винній особі пред’явлено рахунок на суму втрат плюс ПДВ. (Сума компенсації разом становить: 4000 х 1,2 = 4800) 375 716 (752) 4800
4. ПДВ 716 (752) 641 800
5. Суму нарахованої компенсації визнано доходом звітного періоду 716 (752) 793 (794) 4000
6. Витрати, понесені у зв’язку з нестачею, списуються на зменшення доходів 793 (704) 976 4000
7. Погашення заборгованості винною особою:
Внесенням грошей до каси 301 375 Частинами, по мірі погашення боргу
Утриманням із зарплати 661 375

Схему проведень, за якою б відображалися нестачі основних засобів без стягнення компенсації з винних осіб не наводимо, оскільки такої ситуації практично не може бути. Адже за кожен інвентарний об’єкт завжди відповідає та чи інша посадова особа, за котрою документально закріплюється така відповідальність.

Облік основних засобів в оренді.

25. Отримання основних засобів в операційну оренду.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. Отримано об’єкт основних засобів в оренду 01 Х 60000
2. Щомісячні рахунки від орендодавця до сплати:
2.1. Плата за оренду 23 (91 – 94) 685 500
2.2. ПДВ 641 685 100

26. Отримання основних засобів у фінансову оренду.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. Отримано об’єкт від орендодавця 15 531 28000
2. Введення в експлуатацію об’єкта 10 15 28000
3. Погашення зобов’язань з орендних платежів у частині, що дорівнює справедливій вартості отриманого об’єкта 531 311 Поступово, по мірі погашення суми 28000
4. Нараховано відсотки за оренду (щомісяця, протягом терміну дії орендної угоди) 952 684 2200
5. ПДВ на відсотки 641 684 440
6. Перераховано орендодавцю відсотки (з ПДВ включно) 684 311 2640
7. Амортизація об’єкта фінансової оренди (протягом усього терміну його експлаутації) Один з витратних рахунків9 131 Залежно від обраного метода нарахування амортизації

27. Надання основних засобів в операційну оренду.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. Передано об’єкт основних засобів в оренду 1010 10 50000
2. Щомісячні рахунки до отримання (від орендаря) 373 732 600
3. ПДВ 732 641 100
4. Сума нарахованих відсотків визнана доходом звітного періоду 732 793 500
5. Надходження орендних платежів (включно з ПДВ) 311 373 600

28. Надання основних засобів у фінансову оренду.

№ п/п Назва операції Обороти по рахунках Сума
Дебет Кредит
1. Передано об’єкт основних засобів в оренду 161 742 50000
2. Переданий об’єкт списується:
2.1. в частині його балансової вартості 972 10 40000
2.2. в частині зношення 131 10 10000
3. Щомісячні рахунки до отримання (від орендаря) 373 732 600
4. ПДВ 732 641 100
5. Сума нарахованих відсотків визнана доходом звітного періоду 732 793 500
6. Надходження орендних платежів в частині, що дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта 311 161 Поступово, по мірі надходження, до повного погашення суми 50000
7. Надходження орендних платежів в частині нарахованих відсотків (включно з ПДВ) 311 373 600

Слід зазначити, що об’єкт лізингу (з боку лізингодавця) насправді це не те ж саме, що об’єкт основних засобів. Лізингодавець, як правило, надає в лізинг не ті активи, що він сам експлуатує як основні засоби, а активи, спеціально придбані з метою надання їх у лізинг. Лізинг є своєрідною формою кредитування. Простіше кажучи, лізинг – це трьохстороння угода, в якій один учасник хоче продати свій продукт, другий має для цього кошти, але не потребує такого придбання, третій – хоче придбати, але не має для цього коштів. Отже, другий купує цей продукт і передає третьому з оплатою в кредит, при цьому відсотки за кредит включаються до складу лізингових платежів. Таким чином, перший продає свій продукт і отримує негайну оплату, другий надає третьому кредит і отримує від нього відсотки, третій отримує потрібну йому річ сьогодні, а розплачується за неї поступово, за що й сплачує відсотки понад вартість придбаного об’єкта. Всі учасники угоди задоволені.

Тому потрібно зауважити, що проведення №2 в останній схемі (28), хоча й виконане з дотриманням Методрекомендацій МФУ, однак годиться воно тільки для тих випадків, коли лізингодавець надає у фінансову оренду власні об’єкти основних засобів, тобто такі, що експлуатувалися у його власній діяльності.

Як правило, лізинговою діяльністю займаються інвестиційні компанії, банки та інші фінансово-кредитні установи. Ці організації не експлуатують у власних цілях об’єкти, що призначені для лізингу, отже й амортизація нараховуватись на них не може раніше, ніж ці активи будуть передані лізингоотримувачам, де, власне, й почнеться їх експлуатація. Строго кажучи, ці об’єкти, поки вони знаходяться у лізингодавця, не можуть і його основними засобами вважатись. На можуть за визначенням. Скоріше, це довгострокові фінансові вкладення таких організацій, отже, враховуватись повинні на рахунку 14 або 15 (з відкриттям відповідного субрахунку). Лізингова діяльність – це окрема тема, обліку основних засобів не стосується.

У даному ж разі наведена схема проведень (28) пов’язується виключно з окремими випадками, коли у фінансову оренду (лізинг) передаються власні основні засоби лізингодавця, – такі, що до цього часу експлуатувалися у його власних виробничих цілях. Тобто, коли об’єкт лізингу був об’єктом основних засобів і для самого лізингодавця. Це навіть не лізинг (не фінансова оренда), це продаж власних (читай: зношених) основних засобів у розстрочку.

* * *

Таким є бухгалтерський облік основних засобів за Методичними рекомендаціями № 561. Щоправда, автор дозволила собі навести проведень трохи більше. По-перше, у зв’язку з тим, що в Рекомендаціях наводяться не готові схеми, а лише кореспонденція рахунків, довелось цю кореспонденцію розширити задля отримання цілісного уявлення про операції. По-друге, в Рекомендаціях багатьох проведень просто не вистачає. Зокрема, це стосується обліку вибуття основних засобів. Якщо виявиться, що думка автора цієї статті не збігається з міркуваннями авторів Рекомендацій, що ж, будемо чекати, коли до цього документу вийдуть доповнення.

А ще з нетерпінням будемо чекати усіх інших „стандартів до стандартів”. Навряд чи це у першу чергу будуть методрекомендацій з обліку фінансових інструментів, податкових різниць, впливу інфляції та змін валютних курсів і т. ін., методику обліку чого, судячи з відповідних текстів ПБО, методисти МФУ дуже погано собі уявляють. У найближчі рік-два ми можемо дочекатися лише методичних рекомендацій з обліку того, що й без додаткових пояснень зрозуміло: запасів, доходів, витрат і т.д. Та чи потрібно все це?

1 В залежності від місця або мети експлуатації об’єкта.

2 Субрахунок „Основні засоби, передані в оренду”.

3Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затв. Наказом МФУ від 30.09.03р. № 561.

4 Виділено автором.

5Автор рекомендує для відображення таких авансів використовувати рахунок 163 „Інша довгострокова дебіторська заборгованість”.

6 Тобто, які було у зв’язку з такою передачею списано на витрати.

7 Див. п.п.8.1.2 ЗУ про оподаткування прибутку.

8 Див. Р.Грачова. „Основні засоби. Бухгалтерський облік.”, стор.79 – 81.

9 Реконструкція – докорінна перебудова (переклад з грецької).

10 Див. Р.Грачова. „Основні засоби. Бухгалтерський облік”. Стор.123 – 133.

Статья опубликована в журнале «Дебет-Кредит», изд-ва «Галицкие контракты»