Основні засоби
Основні засоби – це активи, що потребують особливого підходу до їх оцінки. Оцінка основних засобів – вельми динамічна облікова категорія. Прийняти об’єкт на баланс за історичною собівартістю (або за справедливою вартістю) – на цьому не завершується „оціночна” робота, а радше – лише починається. Власне, бухгалтерський облік основних засобів – це, у певному розумінні і є безперервний процес їх оцінки.
Первісна вартість основних засобів роздвоюється: одна її частина протягом терміну експлуатації поступово збільшується і капіталізується в інших активних формах, а інша тим часом поступово зменшується до рівня ліквідаційної. Крім того, первісна вартість об’єктів основних засобів може далі формуватися й після введення їх в експлуатацію. Тобто може змінюватися під впливом обставин: збільшуватися на вартість робіт з реконструкції, модернізації, збільшуватися на суму дооцінки у випадках виявлення значних відхилень балансової вартості від справедливої (ринкової) вартості і зменшуватися на суму уцінки з тієї ж причини. Для досягнення мети бухгалтерського обліку (надання користувачам фінзвітності правдивої, повної і неупередженої інформації) дуже важливо, щоб уся ця вартісна динаміка чітко простежувалася.
Облік основних засобів відрізняється від обліку, наприклад, запасів вже тим, що запасами в період між моментом прийняття їх на облік і моментом списання з балансу бухгалтер може собі дозволити не цікавитися, а основні засоби (фонди) потребують до себе уваги протягом усього терміну, в якому ці активи такими називаються.
До речі, основні засоби і основні фонди – чи є між ними різниця? Здавалося б, немає, адже йдеться про одні й ті ж самі матеріальні цінності. Насправді ж різниця є, і вельми істотна з облікової точки зору. Коли вживається термін основні засоби, то мається на увазі така сукупність матеріальних активів, у якій кожен об’єкт ідентифікується, тобто може розглядатися окремо. В той час як термін основні фонди означає таку ж саму сукупність активів, але при цьому не має значення, які саме фізичні одиниці складають цю множину. Точніше, під основними фондами навряд чи можна розуміти множину як таку – це величина, злита у єдине ціле. Інакше кажучи, основні засоби – це об’єкти, що розглядаються диференційовано, а основні фонди – це величина інтегрована: в групу, підгрупу, цілу сукупність груп і підгруп. У податковому обліку основні засоби прийнято називати основними фондами. Це не випадково, оскільки, на відміну від бухгалтерського обліку, де фінансовий аспект переплітається з управлінським, де вартість не розглядається у відриві від об’єктів, що становлять цю вартість, податковий облік оперує тільки вартісними категоріями (за винятком об’єктів, що складають першу групу ОФ).
Методология бухгалтерского учета
Вы гость
Комментировать как гость
Будьте первым, кто оставит комментарий.